| zum Ausdrucken exportieren: Hochformat (PDF) Querformat (PDF) | [alle Exportformate zeigen] |
| Verfasser [Vorname] | Titel | Sprache | Erscheinung | Kennung | letzte Änderung | Ansicht |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Konstantin Gusev | Pensoj miaj, pensoj miaj | Esperanto | Arg-2259-1116 | 2015-01-24 23:20 Manfred | nur diese entfernen | |
| Тарас Шевченко | * Думи мої, думи мої | ukraina | Arg-2257-1116 | 2015-01-23 19:40 Manfred | nur diese entfernen |
Тарас Шевченко, | Тарас Шевченко, | |
| übersetzt von Konstantin Gusev | ||
| Думи мої, думи мої, | Pensoj miaj, pensoj miaj, | |
| Лихо мені з вами! | Ve kun tiaj, vere! | |
| Нащо стали на папері | Kial vi en sombraj vicoj | |
| Сумними рядами?.. | Staras surpapere? | |
| Чом вас вітер не розвіяв | Kiel vento vin ne blovis | |
| В степу, як пилину? | Polve en la stepon, | |
| Чом вас лихо не приспало, | Ne fordormis la malĝojo | |
| Як свою дитину?.. | Kiel panjo bebon? | |
| Бо вас лихо на світ на сміх породило, | ............................... | |
| Поливали сльози... Чом не затопили, | ............................... | |
| Не винесли в море, не розмили в полі? | ............................... | |
| Не питали б люди, що в мене болить, | ............................... | |
| Не питали б, за що проклинаю долю, | ............................... | |
| Чого нужу світом? «Нічого робить», — | ............................... | |
| Не сказали б на сміх... | ............................... | |
| Квіти мої, діти! | ............................... | |
| Нащо вас кохав я, нащо доглядав? | ............................... | |
| Чи заплаче серце одно на всім світі, | ............................... | |
| Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... | ............................... | |
| Може, найдеться дівоче | ............................... | |
| Серце, карі очі, | ............................... | |
| Що заплачуть на сі думи — | ............................... | |
| Я більше не хочу... | ............................... | |
| Одну сльозу з очей карих — | ............................... | |
| І... пан над панами!.. | ............................... | |
| Думи мої, думи мої! | ............................... | |
| Лихо мені з вами! | ............................... | |
| За карії оченята, | ............................... | |
| За чорнії брови | ............................... | |
| Сере рвалося, сміялось, | ............................... | |
| Виливало мову, /125/ | ............................... | |
| Виливало, як уміло, | ............................... | |
| За темнії ночі, | ............................... | |
| За вишневий сад зелений, | ............................... | |
| За ласки дівочі... | ............................... | |
| За степи та за могили, | ............................... | |
| Що на Україні, | ............................... | |
| Серце мліло, не хотіло | ............................... | |
| Співать на чужині... | ............................... | |
| Не хотілось в снігу, в лісі, | ............................... | |
| Козацьку громаду | ............................... | |
| З булавами, з бунчугами | ............................... | |
| Збирать на пораду... | ............................... | |
| Нехай душі козацькії | ............................... | |
| В Украйні витають — | ............................... | |
| Там широко, там весело | ............................... | |
| Од краю до краю... | ............................... | |
| Як та воля, що минулась, | ............................... | |
| Дніпр широкий — море, | ............................... | |
| Степ і степ, ревуть пороги, | ............................... | |
| І могили — гори. | ............................... | |
| Там родилась, гарцювала | ............................... | |
| Козацькая воля; | ............................... | |
| Там шляхтою, татарами | ............................... | |
| Засівала поле, | ............................... | |
| Засівала трупом поле, | ............................... | |
| Поки не остило... | ............................... | |
| Лягла спочить... А тим часом | ............................... | |
| Виросла могила, | ............................... | |
| А над нею орел чорний | ............................... | |
| Сторожем літає, | ............................... | |
| І про неї добрим людям | ............................... | |
| Кобзарі співають, | ............................... | |
| Все співають, як діялось, | ............................... | |
| Сліпі небораки, | ............................... | |
| Бо дотепні... А я... А я | ............................... | |
| Тілько вмію плакать, | ............................... | |
| Тілько сльози за Украйну... | ............................... | |
| А слова — немає... | ............................... | |
| А за лихо... Та цур йому! | ............................... | |
| Хто його не знає!.. | ............................... | |
| А надто той, що дивиться | ............................... | |
| На людей душою — | ............................... | |
| Пекло йому на сім світі, | ............................... | |
| А на тім... /126/ | ............................... | |
| Журбою | ............................... | |
| Не накличу собі долі, | ............................... | |
| Коли так не маю. | ............................... | |
| Нехай злидні живуть три дні — | ............................... | |
| Я їх заховаю, | ............................... | |
| Заховаю змію люту | ............................... | |
| Коло свого серця, | ............................... | |
| Щоб вороги не бачили, | ............................... | |
| Як лихо сміється... | ............................... | |
| Нехай думка, як той ворон, | ............................... | |
| Літає та кряче, | ............................... | |
| А серденько соловейком | ............................... | |
| Щебече та плаче | ............................... | |
| Нишком — люди не побачуть, | ............................... | |
| То й не засміються... | ............................... | |
| Не втирайте ж мої сльози, | ............................... | |
| Нехай собі ллються, | ............................... | |
| Чуже поле поливають | ............................... | |
| Щодня і щоночі, | ............................... | |
| Поки, поки... не засиплють | ............................... | |
| Чужим піском очі... | ............................... | |
| Отаке-то... А що робить? | ............................... | |
| Журба не поможе. | ............................... | |
| Хто ж сироті завидує — | ............................... | |
| Карай того, Боже! | ............................... | |
| Думи мої, думи мої, | Pensoj miaj, pensoj miaj, | |
| Квіти мої, діти! | Filoj, floroj lastaj, | |
| Виростав вас, доглядав вас — | Mi vin gardis, mi vin vartis | |
| Де ж мені вас діти?.. | En la kampoj vataj. | |
| В Україну ідіть, діти! | Iru, filoj miaj, hejmen | |
| В нашу Україну, | Al Ukrainio, | |
| Попідтинню, сиротами, | Sed mi orfe en fremdujo | |
| А я тут загину. | Velkos je nenio. | |
| Там найдете щире серце | Hejme trovos vi amikajn | |
| І слово ласкаве, | Vortojn, bonan koron, | |
| Там найдете щиру правду, | Tie fine trovos veron | |
| А ще, може, й славу... | Kaj eĉ, eble, gloron ... | |
| Привітай же, моя ненько! | Do, karesu, mia kara | |
| Моя Україно! | Tero Ukraina, | |
| Моїх діток нерозумних, | Miajn filojn senprudentajn | |
| Як свою дитину. | Per la man' patrina! | |
| Übersetzung des ukrainaGedichtes "Думи мої, думи мої" von Тарас Шевченко ins Esperanto durch Konstantin Gusev (†1980-11-09). Vidu ankaŭ: http://homes.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/468/Dumy-moi-comparison.pdf. La melodio estas aŭdebla en https://www.youtube.com/watch?v=NYECX8BR6nQ. | ||
| Verfasser dieses ukrainaGedichtes ist Тарас Шевченко. La poemo troviĝas en http://litopys.org.ua/shevchenko/shev115.htm. |